Заняття з театрального мистецтва для 2 класу за овітнім проектом "На крилах успіху" 15 тиждень

15 тиждень

Календар грудня

Театральне мистецтво

Тема. Театралізовані народні дійства. Вертеп ігровий і ляльковий. Водіння «кози»

І. Організаційна частина

Схилились голівки до праці мерщій.

Ти всі перешкоди здолати зумій.

Працюй наполегливо, швидко, старанно,

Щоб кожна хвилинка не втратилась марно.

- З гарним настроєм, бажанням учитися і дізнатися щось нове, розпочинаємо наше заняття.

- Подивіться один на одного і посміхніться. Побажайте один одному на вушко гарного настрою та плідної роботи.

ІІ.  Основна частина

1. Повідомлення теми та мети уроку

- Тему заняття ми визначимо разом. Для цього послухайте і відгадайте загадку.

Сніг біленький і м який –

Подивитись любо.

І дерева, й малюки

Одягають шуби.

Листя і трави нема,

Бо до нас прийшла …(зима).

2. «Асоціативний кущ»

- Якою зима постає у вашій уяві? Яка вона? (Казкова, морозна, холодна, красива, чудова, білосніжна, весела, святкова…)

— За вікном — чарівна красуня зима. Краса зимової природи надихає поетів. За допомогою художнього слова вони яскраво і точно передають образи і зимового ранку, і засніженого лісу, і поля.

-Отже, дітки, вирушаймо у світ зимової краси, зимових свят і див!

На занятті ми будемо знайомитися з традиціями українського народу, театральними зимовими дійствами (Водіння «кози»), поповнимо словниковий запас новими словами, а ще будемо просто милуватися красою зимової природи.

3. Мовленнєва розминка

а) Артикуляційна зарядка

*вдихнути повітря через ніс, видихнути через рот (губи «трубочкою»)

*дме легенький вітерець

*злизали з губ варення

*заплющили очі, уявили, що ви - біля куща троянди, вдихнули повітря, затримали його і повільно видихнули (двічі)

б). Читання чистомовки

Дуже важливо розпочати

Одразу звуки вимовляти.

Ми роботу язику

Пропонуємо таку:

Ма- ма- ма – надворі … ( зима).

Ло – ло – ло – багато снігу… (намело).

Ем – ем – ем – саночки… ( візьмем).

Дем – дем – дем - на гірку … (підем).

в). Скоромовка

Шило шубку Шурі шило,

Шовком, шерстю, шви обшило.

Вийшла шубка прехороша

Нашій Шурі на порошу.

г) Гра «Вгадай предмет за ознаками»

Білий, пухнастий, скрипучий, м’який  — … (сніг).

Злий, тріскучий, лютий, пекучий  — … (мороз).

Легка, ніжна, тендітна, срібляста – … (сніжинка).

д). Гра «Блискавка»

Мороз, грудень, заметіль, січень, холод, сніжок, лютий.

— Яким одним словом можна об’єднати всі ці слова? (Зима)

4. Вузлики знань

- А ви любите вистави? А як ви думаєте, де можна побачити їх? ( в кінотеатрі, по телевізору, в театрі,…..)

- А що таке театр? ( велика, красива будівля, де виступають артисти)

- Які види театрів ви знаєте? (пальчиковий, тіньовий, ляльковий, театр рукавичок, магнітний театр)

- Діти, хто працює в театрі? (гардеробниця, касир, артисти, гримери, режисери, костюмери)

- А якщо ви прийдете в театр дивитися виставу - ким ви там будете? (глядачами). А як треба поводитися в театрі?(відповіді).

- Розумнички, так багато знаєте про театр, а зараз з вами і правда відправимося в театр, дізнаємося, яка ж казка нас сьогодні чекає!

 5. Розповідь вчителя

                               Зимові обряди та свята в Україні

          Дехто із сучасних українців навіть не уявляє, що святкування традиційних новорічних свят – це в першу чергу ритуальне дійство, яке походить ще з язичницьких часів. Коли сідаємо за святковий стіл, вітаємо рідних з якимось зимовим святом, ми тим самим вшановуємо наших пращурів, повторюючи давні ритуали.

                              

                                 Вечорниці на Андрія (13 грудня)

          Українці завжди вміли не тільки добре працювати, але й відпочивати. Особливо взимку, коли обсяг робіт зменшувався. Зимовими вечорами, коли на землі вже ніхто не працював, молодь поєднувала плідну роботу та відпочинок, збираючись на вечорницях. Вечорниці проходили у досить невимушеній атмосфері. Молоді дівчата і хлопці збиралися в хаті, розповідали смішні історії, співали пісень або грали в карти. Досить часто вечорниці проходили на тлі різноманітних домашніх робіт: дівчата займалися пряжею та іншим рукоділлям, а парубки ремонтували різне знаряддя і, звісно, знаходили хвилинку, щоб позалицятися до красунь. Варто відокремити звичайні та святкові вечорниці. Якщо звичайні вечорниці поєднували роботу і відпочинок, то святкові вечорниці відводилися лише гулянням, під час яких дівчата часто ворожили, намагаючись дізнатися свою долю та визначити майбутнього чоловіка. У різних куточках країни до сьогодні існує багато видів ворожіння та різних обрядових ігрищ, покликаних отримати допомогу вищих сил для створення щасливого майбутнього.

День Святого Миколая (19 грудня)

          Легендарний святитель Миколай – це не вигадана постать, на кшталт Діда Мороза чи Санта Клауса. Він народився приблизно 275 року в Патарі в Малій Азії (нині – територія Туреччини) і став одним із найвидатніших праведників християнського світу, який надихає багатьох греко-католиків та православних християн на благочестиві діяння. Для більшості простих українців день Святого Миколая став одним із канонічних свят, що святкується 19 грудня (6 грудня за старим стилем).

           Ще з дитинства Микола був досить релігійним (завдяки вихованню батьків та дядька-єпископа). З юних літ він вирішив присвятити себе богослужінню. За життя святитель Миколай відзначився багатьма благодійними справами.

           У спадщину від батьків йому дісталися досить великі статки, які він витрачав на допомогу нужденним і в першу чергу – дітям. За легендою, більшість своїх справ він намагався робити без розголосу, допомагав анонімно. Саме тому в день Святого Миколая повелося робити подарунки дітям у вигляді сюрпризу, від Миколая. На Миколая традиційно випікають особливий вид печива – «миколайчики». Його разом з іншими подарунками кладуть дітям уночі під подушку.

                                                            Новий рік

        Святкування Нового року в ніч на 1 січня – це світське дійство, майже не пов’язане з традиційними українськими віруваннями. Завдяки Петру І змінився не тільки час святкування Нового року, але й основ­ні атрибути. Якщо раніше на Новий рік українці прикрашали оселю дідухом (сніп із зернових колосків, доповнений сіном та стилізований під людську фігуру) і проводили різні обряди, пов’язані з плодючістю та здоров’ям, то на зміну йому прийшла ялинка, запозичена з європейської культури святкування Нового року, з усіма сучасними атрибутами. Слід зауважити, що сучасна ялинка встановлюється на підлозі, тоді як раніше її підвішували до стелі.

Свято Нового року стало одним із найпоширеніших у сучасності, воно поєднало традиційні родинні зустрічі та народні гуляння всією громадою з  привітаннями та обміном подарунками.

                                  Православне Різдво (7 січня)

          Одне з найбільш шанованих свят на території України – Різдво. Святкова трапеза напередодні Різдва (Святвечір, Багата кутя) має урочистий характер. Головна страва вечері – кутя. Традиційно до куті додають мак, родзинки та горіхи. Раніше, готуючись до свята, земляну долівку та стіл вкривали соломою. Хтось із старших членів родини розкидав у соломі горіхи та пшеницю. Розшукуючи їх, діти квоктали, мекали, мукали, вдаючи різних тварин. Таким чином проводився обряд, що мав за мету закликати до господарства достаток, а хазяям та худобі – здоров’я. На другий день удосвіта солому виносили з хати і розкладали багаття – «палили дідуха» (але перед цим хазяїн обмолочував жито чи пшеницю, з яких складався дідух, потім із цього зерна починалася весняна сівба). Дорослі й діти перестрибували через вогонь, розкладений із винесеного сіна, щоб очиститися від різної скверни та запобігти хворобам.

           Напередодні свята – 6 січня – господарі готують 12 страв. Кількість та розмаїття страв має символічний зміст – забезпечення добробуту людей у наступному році. Тому навіть найбідніші верстви населення намагаються виставити на різдвяний стіл якнайбільше страв, щоб зустріти Різдво якнайкраще. Традиційно вечеря починається з куті. Серед українців здавна існує повір’я, що душі померлих родичів також беруть участь у святковій вечері і під час трапези їх обов’язково згадують добрим словом.

           Ще одна язичницька традиція, що перейшла до християнства, – колядки.
Вдень, перед самим Різдвом, молодь збирається ватагами та йде колядувати. Зазвичай колядники діляться на три групи. Зранку колядувати ходять дітлахи (малюки віком до 10 років). Потім, за ними слідом, виходять діти та юнаки старшого віку, а вже за темно, коли на небі з’являються перші зорі, колядувати виходить неодружена молодь та дорослі.

До наших часів дійшло чимало колядок, які співають під час святкування. Слід зауважити, що Коляда – це стародавня назва богині сонця, і раніше свято Коляди було пов’язане з народженням «молодого» сонця. Святкувалося воно 21–22 грудня, під час зимового сонцестояння, свято потрапило до традиційних українських церковних святкувань, пов’язаних із народженням Ісуса Христа.             Сьогодні під час колядок у першу чергу славляться церковні персонажі. Під час колядування ватагу ряджених парубків (хтось вдягався козою, хтось перевтілювався у вовка чи тура) супроводжують музики. Всі ці персонажі виконують обрядові дійства, співають колядки та славлять новий рік, що має бути кращим за минулий. Коли юрба колядників приходить до двору, там, з дозволу хазяїна, вони починають співати колядки та славити хазяїв, за що останні мають їм віддячити. Подяка традиційно складалася з різних наїдків та грошей.

Отримавши подяку, колядники мають тричі вклонитися хазяям і, не обертаючись спиною до них, вийти з двору.

6. Пригадування учнями відомих їм колядок, прослуховування запису та власне виконання (за потребою – Додаток)

7. Вивчення вірша

Хай у вашій хаті злагода панує,

Хай любов Дитяти за вами мандрує.

Зичу господарям щастя і врожаю,

Усім добрим людям здоров’я бажаю.

8. Бесіда про вертеп з коментарями вчителя

- Чи доводилось вам бачити вертеп?

- Що таке вертеп?

- Вертеп - це п’єси, які люди ставлять на основі історії народження Ісуса Христа.

- Є два види вертепного дійства: живий вертеп - народне театралізоване дійство, де виконавці грають певні ролі з перевдяганням, масками, музикою, і різними колядками, і ляльковий вертеп (шопка), в якому ролі виконують ляльки.

9. Імпровізоване інсценування

(Учитель об’єднує учнів у 4-5 груп, які отримують завдання швидко приготуватись до відтворення вертепу, роздає опорні тексти. Учасники готують сценарій, обговорюють його перебіг, складають коротенькі діалоги, розподіляють ролі. Потім кожна групка представляє версії вертепу. Після представлення діти розповідають, як вони почувались в ролі Біблійних персонажів).

ІІІ. Заключна частина

1. Бесіда

- Які зимові свята ви знаєте? (Новий рік, Різдво, Йордан...)

- Як у нашій місцевості називають переддень Різдва? (Дідух.)

- Які страви готують у вашій сім'ї на Святвечір? (Пісні.)

- Яка з них найголовніша? (Кутя.)

- З чого готують кутю? (Гречана каша, мед, горіхи.)

- Які пісні співають діти у це свято? (Колядки)

- Коли святкуємо Різдво? (7 січня.)

- Що таке вертеп? Які види вертепного дійства? Чим вони різняться?

2. Рефлексія. Вправа «Мікрофон»

-       Що вам найбільше сподобалося на занятті?

-       Чи важко вам було виконувати завдання?

-       Які знання ви поклали до «скарбнички знань»? Які враження?

                                                           

                                                     Додаток

Добрий вечір тобі, пане Господарю! (https://www.youtube.com/watch?v=fpK_QxMfwvc)

Добрий вечір тобі, пане Господарю:

Радуйся!

Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився.

Застеляйте столи, та все килимами:

Радуйся,

Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився.

Та кладіть калачі з ярої пшениці:

Радуйся!

Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився.

Бо прийдуть до тебе три празники

В гості: радуйся!

Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився.

Ой перший же празник – то Різдво

Христове: радуйся!

Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився.

А другий же празник – Василя

Святого: радуйся!

Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився.

А третій же празник – Святе

Водохреще: радуйся!

Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився.

А що перший празник зішел тобі

Втіху:радуйся!

Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився.

А що другий празник зішле тобі

Щастя: радуйся!

Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився.

А що третій празник зішле всім нам

Долю: радуйся!

Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився.

З Різдвом Христовим! (Й. Стуцюк)

Хай за вікном хуртеча злиться,

А нам співати і радіти.

Горить ялинка у світлиці –

З Різдвом Христовим, любі діти!

Дніпро обняв дзвінкі Карпати,

А в хаті вже кутя і сіно.

Дозвольте заколядувати:

- З Різдвом Христовим, Україно!

Колядин, колядин....

Колядин, колядин,

Я у батька один.

Мене не дивуйте

Ковбасу лаштуйте.

Колядин, колядин,

Я у батька один.

По коліна кожушок, -

Дайте, дядьку, пиріжок!

Щедрик, ведрик

Щедрик, ведрик,

Дайте вареник,

Грудочку кашки,

Кільце ковбаски,

Решетце овса

І колядка вся!

Ой ішла Колядка

Вулицями в місті,

У стічках сріблястих,

В світлому намисті.

Іскорки веселі

На сніг розсипала,

„Божий син родився!” –

Усіх сповіщала.

Сію, сію, засіваю

Сію, сію, засіваю,

Вашу хату не минаю,

З Новим роком йду до хати,

Щось вам маю віншувати:

Щоб діти всі здорові,

Їли кашу всі готові,

Щоб вам була з них потіха.

А нам грошей з півміха!

Коляда українських діточок

Коляд, коляд, колядниця

Коляд, коляд, колядниця,

Добра з медом паляниця.

(Добра з маком паляниця )

А без меду (маку) не така,

Дайте, дядьку, п’ятака !

Колядка

Бігла теличка та й з березничка

Та й стала.

Я тобі, дядьку, заколядую,

Дай сала.

Бігла теличка та й березничка

Та в дядьків двір.

Я тобі, дядьку, заколядую,

То дай пиріг.

Щедрівонька щедрувала

Щедрівонька щедрувала,

під віконце підбігала,

Що ти, тітко, напекла,

Винось нам до вікна.

Що ти, дядьку, нам напік,

Винось нам аж на тік.

Мати казала, щоб дали сала,

Батько сварився, щоб не барився.

Сієм, вієм, посіваєм

Сієм, вієм, посіваєм,

З Новим роком вас вітаєм

На щастя, на здоров’я

На Новий рік!

Щоб вам вродило краще, ніж торік.

Коноплі під стелю,

А льон до коліна,

Щоб вам, господарі,

Голова не боліла!

Щедрик-ведрик

Щедрик-ведрик, дайте вареник,

Грудочку кашки, кільце ковбаски.

А як каші не дасте, м Візьму вола за ріжок,

Поведу на торжок,

Куплю собі пиріжок.

Дайте коляду,

Бо вам хату завалю.

Дайте книш,

Бо напущу вам в хату миш.

Дайте пиріг,

Бо потягну хату за ріг.

Щастя, здоров’я господарю бажаємо

Щастя, здоров’я господарю бажаємо.

Щедрий вечір, хато-світлице,

Сійся-родися, житечко, пшениця!

Сію, вію, посіваю,

З Новим роком вас вітаю.