
на тему:
«ЗВУЧИ, РІДНА МОВО!»
Мета: донести до учнів
красу і багатство української мови; збагатити знання про рідну України,
словниковий запас дітей; розвивати зв’язне мовлення; виховувати глибокі почуття
любові до рідної мови, рідного краю, його традицій, бажання берегти свою
національну культуру, бути патріотом своєї держави.
Обладнання:
зала, прикрашена кольоровими повітряними кульками, вишитими рушниками,
плакатами з прислів’ями про рідну мову, дитячими малюнками – ілюстраціями до українських казок.
ХІД
ЗАХОД
Звучить марш запорізьких козаків. На сцену
виходить вчитель:
Вчитель: Вітаємо всіх присутніх на нашому святі! Зустрічаємо Вас
радо з любов’ю і миром! Сьогодні
ми зібралися в цьому залі з нагоди святкування Міжнародного дня рідної мови.
«Україна – золота, чарівна сторона. Земля
рясно вквітчана врожаями, закосичена лісами й ріками і має чудових людей, що
народилися в Україні й живуть тут. Скільки ніжних, ласкавих слів придумали
люди, щоб висловити гарячу любов до краю, де народилися. Пізнаємо історію свого
народу з книг. Чим більше проходить часу, тим яскравішою ми її уявляємо.
Пізнати все нам допомагають книги і самобутня творчість нашого народу, пісні та
колядки, думи. Хай же сьогодні свято відкриє перед вами розум, мудрість,
творчість нашого народу.»
Звучить українська мелодія. На сцені з’являється
дівча в українському одязі, яке
молиться, промовляючи такі слова:
«Коли до серця крадеться тривога,-
«Коли до серця крадеться тривога,-
За
долю України я боюсь, -
З молитвою звертаюсь до Бога
І мовою вкраїнською молюсь.
Прошу для України в Бога щастя
І
захисту для всіх її дітей.
А мова українська, мов причастя,
Теплом своїм торкається грудей…
О
боже мій – Великий,
Всемогутній,
Мою вкраїнську мову порятуй.
І в світлий
день пришестя, в день майбутній
Вкраїні Царство Щастя приготуй.
1-ша ведуча. Україна…Рідний край…Рідна мова… Скільки почуттів з’єдналося
в цих словах, скільки ніжності, любові і ласки. Що може бути для людини дорожчим за рідну мову? Адже
мова народу – це не просто звуки. Мова – це душа народу, це його трепетне
серце.
1-й учень
О місячне сяйво і спів солов’я,
Півонії, мальви, жоржини!
Моря бриліантів – це мова моя,
Це – мова моєї Вкраїни.
2-й учень
Яка у ній сила і
кличе, й сія,
Яка в ній
мелодія лине!
Натхнення
хвилини! О мова моя,
Душа голосна
України!
3-й учень
Мов райдуги арки
над морем полон,
Що в небо
музикою лине,
Де славить життя
золоте жайворон,
Це мова моєї
Вкраїни.
4-й учень
Це матері мова.
Я звуки її
Люблю, наче очі
дитини…
О мово
вкраїнська! Хто любить її,
Той любить мою
Батьківщину!
Учні
виконують пісню «О, мово рідна!»
2-га ведуча. Скільки на землі мов? Скільки народів – стільки й мов. Учені вважають, що
на нашій планеті близько трьох тисяч мов. З-поміж такої величезної кількості лише
близько тридцяти мов користуються найбільшою популярністю, тобто це ті мови,
якими розмовляє більшість людей на планеті.
1-ша ведуча. Найбільше людей розмовляє китайською мовою, друге місце посідає англійська
мова, третє – російська, далі – мова хінді (Індія) та іспанська. Українська
мова посідає почесне 14 місце, оскільки нею говорять близько 50 мільйонів
людей.
2-га ведуча. Для кожного народу своя мова – найкраща, але ніхто не заперечуватиме, що
українська мова за милозвучністю і співучістю – одна з найкращих.
1-ша ведуча. Ще 1928 року в Парижі на конкурсі мов визнали, що італійська, українська
та французька мови наймилозвучніші. Ми, українці, пишаємося своєю мовою, її
мелодійністю, чистотою та багатством звуків.
5-й учень
Мово ж моя,
мово,
Мово України,
Ти моя казкова
Пісня солов’їна.
6-й учень
Розцвітай під
небом
Проліском
прекрасним,
А любов до тебе
В серденьку не
згасне.
7-й учень
Йди по світу
гідно
В шані і
привіті,
Ти для мене
рідна
І найкраща в
світі!
8-й учень
Мово ж моя,
мово,
Мово-чарівниця,
Не згаса духовна
Батьківська
криниця.
Учениця виконує танок «Я маленька українка».
2-га ведуча. Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Народні
колискові пісні зачаровують усіх, хто їх чує, надзвичайною ніжністю і
простотою. У них – материнська ласка і любов, світ добра, краси та
справедливості, щира віра в магічну силу слова.
9-й учень
Лиш народився,
голос я почув
Щасливий,
радісний і світлий.
Маленьким
серденьком уже тоді відчув
матусин голосок
привітний.
10-й учень
У нім звучала
ласка і тепло,
і слова було
ніжне і пестливе,
до себе вабило
воно,
лунало світло і
тремтливо.
11-й учень
Матуся до
серденька притискала
і колискову
пісню заспівала.
І пісня та була
сама краса,
що в сповитку
мене обдарувала.
Пісня «Колискова донечці».
1-ша ведуча. Наша мова оспівана поетами. Українською мовою писали свої твори Т.Шевченко
і Л.Українка, М.Чурай та В.Сосюра, П.Тичина і М.Рильський.
2-га ведуча. Неповторною рідною мовою пишуть свої твори й сучасні відомі письменники та
поети – Л.Костенко та Г.Чубач, Д.Білоус і М.Познанська та багато інших.
1-ша ведуча. Послухаймо найкращі вірші українських поетів про нашу рідну мову.
Учень
Ти постаєш в
ясній обнові,
Як пісня, линеш,
рідне слово,
ти наше диво
калинове,
кохана
материнська мово! (Д.Білоус)
Учень
«Наша мова»
Мова наша, мова
–мова кольорова,
В ній гроза
травнева й тиша вечорова.
Мова наша, мова
– літ минулих повість,
Вічно юна
мудрість, сива наша совість. (Ю.Рибчинський)
2-га ведуча. Багата українська мова на фразеологізми – справжню скарбницю українського
народу. Вони допомагають зробити нашу мову яскравішою, дотепнішою та цікавішою.
Спробуйте пояснити значення деяких фразеологізмів.
·
Майстер
на всі справи - … (Людина, яка вміє все робити).
·
За
холодну воду не братися - … (Нічого не робити).
·
Зарубити
собі на носі - … (Добре запам’ятати).
·
Ведмідь
на вухо наступив - … (Відсутність музикального слуху).
·
І
комар носа не підточить - … (Немає до чого
причепитися, прискіпатися).
·
Шукати
голку в сіні - … (Неможливість щось знайти, виявити).
·
Як
сніг на голову - … (Щось несподіване).
1-ша ведуча. Український народ дуже любить жарти, усмішки. До вашої уваги кілька з них!
Учні по черзі розповідають усмішки.
СХОЖІ
Зайшов
ослик до садка і зірвав листок з дубка.
А
Іванко із городу:
- Нащо
нищиш ти природу?
І
мерщій побіг в садок,
Вирвав
з коренем дубок,
Замахнувся
на ослиська:
- Не підходить до саду близько!
А
осел з-за огорожі:
- Ми
ж тобою,хлопче, схожі! (Г.Бойко)
ХТО
КРИЧАВ?
Йшов
з лікарні Гнат селом,
А
дружки й спитали:
-
Що,брат,
боляче було,
Коли зуба рвали?
-
Ні,
- хлопчина їм сказав, -
Не дуже боліло…
-
А
чого ж ти так горлав
В лікаря щосили?
-
Так
то ж лікар заволав,
Бо я став брикаться,
Йому щипці поламав
І… вкусив за пальця! (Г.Бойко)
Учні виконують танок «Гопак».
1-ша
ведуча. Любов до Батьківщини починається з любові до
маленької батьківщини – до місця,
де ви народилися, до пам’яті про рідний поріг, стежки дитинства, до мудрої народної казки.
2-га ведуча. Немає у світі людини, яка не любила б або не чула казок. Ви, діти, знаєте
багато з них. Отже, розпочинаємо вікторину «З якої це казки?»
1.
«Я
за три копи куплена, упівбока луплена.
Тупу-тупу
ногами, сколю тебе рогами,
Ніжками
затопчу,хвостиком замету,
Тут
тобі й смерть…» («Коза-Дереза»)
2.
«Мій
котику, мій братику!
Несе
мене лиса, за клинові ліса,
За
крутії гори, за бистрії води…» («Котик і
Півник»)
3.
Далі
казка ось така:
Знайшов
півник колосок, змолов борошна мішок,
Спік
негайно у печі, пиріжки та калачі,
Мишенят
не пригощав, бо жоден із них не працював. («Колосок»)
1-ша ведуча. Спробуємо інсценізувати цю казку, але дещо її
змінимо – мишенят змусило працювати.
ІНСЦЕНІЗАЦІЯ КАЗКИ
Півник (зажурено).
Ой у мене горечко – болить дуже горлечко.
Хто ж тепер про вас подбає?
Хто все тут поприбирає?
Ще й пригляне за моїми мишенятами малими?
Півник йде до хати, виходять мишенята.
2-га ведуча. Пішов Півник наш
до хати – своє горло лікувати.
Круть.
Мабуть, Півник
захворів, навіть в хаті не підмів,
Навіть їсти не зварив, колосок не змолотив.
Верть.
Доведеться тепер нам - все прибрати тут і там,
Колосок обмолитити, хліб до печі посадити,
Лікарських рослин зібрати, Півника полікувати.
Мишенята підмітають подвір’я,
місять тісто, йдуть до лісу за лікарськими рослинами.
1-ша ведуча.
Мишенята зрозуміли, - хворий Півник - це не діло.
І робота закипіла, як до неї взятись сміло.
Й Півник трошки полежав, бо компрес на горло клав,
чай калиновий попив, й біль від нього відступив.
Виходить Півник.
Півник.
Ку-ка-рі-ку!Ку-ку-рі!
Дивно, прибрано в дворі.
І у хаті – чистота, хліб із печі, вигляда,
Ще і борошна мішок - хтось поставив у куток.
Вбігають мишенята, тримають лікарські рослини. Співають.
Мишенята.
Було в тебе горечко, бо боліло горлечко.
Круть.
Ми у двох тут працювали, підмітали, прибирали.
Щоб здоровим ти знов став, назбирали в лузі трав.
Верть.
Будем ми про тебе дбати, і у всьому помагати.
Ти – найкращий друг для нас, -
Зрозуміли ми це враз.
2-га ведуча.
Бач, щасливий є кінець, Півник – бравий молодець.
Й мишенята – молодці, бо навчилися вони
Підмітати, прибирати, дружбу щиру шанувати.
Вони щасливо живуть: порівно вже ділять труд.
1-ша ведуча. Ви бачите як
добре все вийшло! Недарма ж говорять: «Як робиш, то й матимеш».
2-га ведуча.
Ми – українці – велика родина,
Мова і пісня у нас солов’їна,
Квітне в садочках червона калина,
Рідна земля для нас всіх – Україна.
Учні співають пісню «Немає України без калини».
1-ша ведуча. За легендою, ми живемо у райському куточку, який Бог тримав для себе, а
подарував козакам в обмін на обіцянку берегти і збагачувати рідний край,
дбайливо ставитися до його краси і людей, цінувати мову.
2-га ведуча. Ми прагнемо дотримувати слова,
даного нашими пращурами, дбаємо, щоб вічне українське слово звучало у кожному
українському серці.
Учениця.
Велична, щедра і
прекрасна мова,
Прозора й чиста, як гірська вода, -
То України диво барвінкове,
Багата мова й вічно молода.
Учень.
Живи, вкраїнське слово,процвітай!
Моє мале сердечко звеселяй!
В кожну сім’ю й оселю завітай,
Де люблять і шанують рідний край.
Учениця.
Щоб пам’ятали нині й назавжди,
Якого роду доньки ми й сини.
Красу своєї мови бережи,
Бо житиме вона – то житимемо й ми!
1-ша ведуча. Любі діти,
шановні батьки, гості! Добігає кінця наше свято. Ми було б дуже раді й щасливі,
як від сьогоднішнього свята, наші діти залишили у своєму серці хоча б одну
краплину любові до рідної мови.
2-га ведуча.
Вивчайте, любіть свою мову!
Як світлу Вітчизну любіть.
Як степів красу калинову,
Як рідного неба блакить.
Учні виконують пісню «Виростеш ти сину!».
ЛІТЕРАТУРА
1. Даніліна І.В. Класні години. 1-4 класи. – Х.: Вид.група
«Основа», 2007.
2. Досяк І.М. Шкільні свята від вересня до травня. – Х.:
Вид.група «Основа», 2005.
3. Бабаєва Л.П. Предметні тижні з української мови в
початковій школі. – Х.: Вид-во «Ранок», 2010.
4. Букреєва Н.А. Години спілкування. - Х.: Вид.група «Основа», 2013.
5. Усі крилаті вислови, прислів’я,
приказки, загадки/укладач Н.В.Курганова. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006.
Комментариев нет:
Отправить комментарий