понедельник, 24 февраля 2020 г.

Виховний захід "Звучи, рідна мово!"


           Виховний захід
на тему:



«ЗВУЧИ, РІДНА МОВО!»








Мета: донести до учнів красу і багатство української мови; збагатити знання про рідну України, словниковий запас дітей; розвивати зв’язне мовлення; виховувати глибокі почуття любові до рідної мови, рідного краю, його традицій, бажання берегти свою національну культуру, бути патріотом своєї держави.
     Обладнання: зала, прикрашена кольоровими повітряними кульками, вишитими рушниками, плакатами з прислів’ями про рідну мову, дитячими малюнками – ілюстраціями до українських казок.
ХІД ЗАХОД
 Звучить марш запорізьких козаків. На сцену виходить вчитель:
     Вчитель: Вітаємо всіх присутніх на нашому святі! Зустрічаємо Вас радо з любов’ю і миром! Сьогодні ми зібралися в цьому залі з нагоди святкування Міжнародного дня рідної мови.
    «Україна – золота, чарівна сторона. Земля рясно вквітчана врожаями, закосичена лісами й ріками і має чудових людей, що народилися в Україні й живуть тут. Скільки ніжних, ласкавих слів придумали люди, щоб висловити гарячу любов до краю, де народилися. Пізнаємо історію свого народу з книг. Чим більше проходить часу, тим яскравішою ми її уявляємо. Пізнати все нам допомагають книги і самобутня творчість нашого народу, пісні та колядки, думи. Хай же сьогодні свято відкриє перед вами розум, мудрість, творчість нашого народу.»
Звучить українська мелодія. На сцені з’являється дівча в українському одязі, яке молиться, промовляючи такі слова:
                                          «Коли до серця крадеться тривога,-
За долю України я боюсь, -
      З молитвою звертаюсь до Бога
                                        І мовою вкраїнською молюсь.    
           Прошу для України в Бога щастя
                                            І захисту для всіх її дітей.
           А мова українська, мов причастя,
             Теплом своїм торкається грудей…
                                              О боже мій – Великий,
                                              Всемогутній,
             Мою вкраїнську мову порятуй.
                                 І в світлий день пришестя, в день майбутній
                Вкраїні Царство Щастя приготуй.
1-ша ведуча. Україна…Рідний край…Рідна мова… Скільки почуттів з’єдналося в цих словах, скільки ніжності, любові і ласки. Що може бути для людини дорожчим за рідну мову? Адже мова народу – це не просто звуки. Мова – це душа народу, це його трепетне серце.

1-й учень
О місячне сяйво і спів солов’я,
Півонії, мальви, жоржини!
Моря бриліантів – це мова моя,
Це – мова моєї Вкраїни.
2-й учень
Яка у ній сила і кличе, й сія,
Яка в ній мелодія лине!
Натхнення хвилини! О мова моя,
Душа голосна України!

3-й учень
Мов райдуги арки над морем полон,
Що в небо музикою лине,
Де славить життя золоте жайворон,
Це мова моєї Вкраїни.
4-й учень
Це матері мова. Я звуки її
Люблю, наче очі дитини…
О мово вкраїнська! Хто любить її,
Той любить мою Батьківщину!


      Учні виконують пісню «О, мово рідна!»
2-га ведуча. Скільки на землі мов? Скільки народів – стільки й мов. Учені вважають, що на нашій планеті близько трьох тисяч мов. З-поміж такої величезної кількості лише близько тридцяти мов користуються найбільшою популярністю, тобто це ті мови, якими розмовляє більшість людей на планеті.
1-ша ведуча. Найбільше людей розмовляє китайською мовою, друге місце посідає англійська мова, третє – російська, далі – мова хінді (Індія) та іспанська. Українська мова посідає почесне 14 місце, оскільки нею говорять близько 50 мільйонів людей.
2-га ведуча. Для кожного народу своя мова – найкраща, але ніхто не заперечуватиме, що українська мова за милозвучністю і співучістю – одна з найкращих.
1-ша ведуча. Ще 1928 року в Парижі на конкурсі мов визнали, що італійська, українська та французька мови наймилозвучніші. Ми, українці, пишаємося своєю мовою, її мелодійністю, чистотою та багатством звуків.

5-й учень
Мово ж моя, мово,
Мово України,
Ти моя казкова
Пісня солов’їна.
6-й учень
Розцвітай під небом
Проліском прекрасним,
А любов до тебе
В серденьку не згасне.

7-й учень
Йди по світу гідно
В шані і привіті,
Ти для мене рідна
І найкраща в світі!
8-й учень
Мово ж моя, мово,
Мово-чарівниця,
Не згаса духовна
Батьківська криниця.
Учениця виконує танок «Я маленька українка».
2-га ведуча. Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Народні колискові пісні зачаровують усіх, хто їх чує, надзвичайною ніжністю і простотою. У них – материнська ласка і любов, світ добра, краси та справедливості, щира віра в магічну силу слова.
9-й учень
Лиш народився, голос я почув
Щасливий, радісний і світлий.
Маленьким серденьком уже тоді відчув
матусин голосок привітний.
10-й учень
У нім звучала ласка і тепло,
і слова було ніжне і пестливе,
до себе вабило воно,
лунало світло і тремтливо.
11-й учень
Матуся до серденька притискала
і колискову пісню заспівала.
І пісня та була сама краса,
що в сповитку мене обдарувала.
Пісня «Колискова донечці».
1-ша ведуча. Наша мова оспівана поетами. Українською мовою писали свої твори Т.Шевченко і Л.Українка, М.Чурай та В.Сосюра, П.Тичина і М.Рильський.
2-га ведуча. Неповторною рідною мовою пишуть свої твори й сучасні відомі письменники та поети – Л.Костенко та Г.Чубач, Д.Білоус і М.Познанська та багато інших.
1-ша ведуча. Послухаймо найкращі вірші українських поетів про нашу рідну мову.
Учень
Ти постаєш в ясній обнові,
Як пісня, линеш, рідне слово,
ти наше диво калинове,
кохана материнська мово! (Д.Білоус)
Учень
«Наша мова»
Мова наша, мова –мова кольорова,
В ній гроза травнева й тиша вечорова.
Мова наша, мова – літ минулих повість,
Вічно юна мудрість, сива наша совість. (Ю.Рибчинський)
2-га ведуча. Багата українська мова на фразеологізми – справжню скарбницю українського народу. Вони допомагають зробити нашу мову яскравішою, дотепнішою та цікавішою. Спробуйте пояснити значення деяких фразеологізмів.
·        Майстер на всі справи - … (Людина, яка вміє все робити).
·        За холодну воду не братися - … (Нічого не робити).
·        Зарубити собі на носі - … (Добре запам’ятати).
·        Ведмідь на вухо наступив - … (Відсутність музикального слуху).
·        І комар носа не підточить - … (Немає до чого  причепитися, прискіпатися).
·        Шукати голку в сіні - … (Неможливість щось знайти, виявити).
·        Як сніг на голову - … (Щось несподіване).
1-ша ведуча. Український народ дуже любить жарти, усмішки. До вашої уваги кілька з них!
Учні по черзі розповідають усмішки.
СХОЖІ
Зайшов ослик до садка і зірвав листок з дубка.
А Іванко із городу:
- Нащо нищиш ти природу?
І мерщій побіг в садок,
Вирвав з коренем дубок,
Замахнувся на ослиська:
-  Не підходить до саду близько!
А осел з-за огорожі:
- Ми ж тобою,хлопче, схожі! (Г.Бойко)

ХТО КРИЧАВ?
Йшов з лікарні Гнат селом,
А дружки й спитали:
-         Що,брат, боляче було,
Коли зуба рвали?
-         Ні, - хлопчина їм сказав, -
Не  дуже боліло…
-         А чого ж ти так горлав
В лікаря щосили?
-         Так то ж лікар заволав,
Бо я став брикаться,
Йому щипці поламав
І… вкусив за пальця! (Г.Бойко)
Учні виконують танок «Гопак».
1-ша ведуча. Любов до Батьківщини починається з любові до маленької батьківщини – до місця, де ви народилися, до пам’яті про рідний поріг, стежки дитинства, до мудрої народної казки.
2-га ведуча. Немає у світі людини, яка не любила б або не чула казок. Ви, діти, знаєте багато з них. Отже, розпочинаємо вікторину «З якої це казки?»
1.     «Я за три копи куплена, упівбока луплена.
Тупу-тупу ногами, сколю тебе рогами,
Ніжками затопчу,хвостиком замету,
Тут тобі й смерть…» («Коза-Дереза»)
2.     «Мій котику, мій братику!
Несе мене лиса, за клинові ліса,
За крутії гори, за бистрії води…» («Котик і Півник»)
3.     Далі казка ось така:
Знайшов півник колосок, змолов борошна мішок,
Спік негайно у печі, пиріжки та калачі,
Мишенят не пригощав, бо жоден із них не працював. («Колосок»)
1-ша ведуча.  Спробуємо інсценізувати цю казку, але дещо її змінимо – мишенят змусило працювати.

ІНСЦЕНІЗАЦІЯ КАЗКИ
Півник (зажурено).
Ой у мене горечко – болить дуже горлечко.
Хто ж тепер про вас подбає?
Хто все тут поприбирає?
Ще й пригляне за моїми мишенятами малими?
Півник йде до хати, виходять мишенята.
2-га ведуча. Пішов Півник наш до хати – своє горло лікувати.
Круть.
Мабуть,  Півник захворів, навіть в хаті не підмів,
Навіть їсти не зварив, колосок не змолотив.
Верть.
Доведеться тепер нам - все прибрати тут і там,
Колосок обмолитити, хліб до печі посадити,
Лікарських рослин зібрати, Півника полікувати.
Мишенята підмітають подвір’я, місять тісто, йдуть до лісу за лікарськими рослинами.
1-ша ведуча.
Мишенята зрозуміли, - хворий Півник - це не діло.
І робота закипіла, як до неї взятись сміло.
Й Півник трошки полежав, бо компрес на горло клав,
чай калиновий попив, й біль від нього відступив.
Виходить Півник.
Півник.
Ку-ка-рі-ку!Ку-ку-рі!
Дивно, прибрано в дворі.
І у хаті – чистота, хліб із печі, вигляда,
Ще і борошна мішок - хтось поставив у куток.
Вбігають мишенята, тримають лікарські рослини. Співають.
Мишенята.
Було в тебе горечко, бо боліло горлечко.
Круть.
Ми у двох тут працювали, підмітали, прибирали.
Щоб здоровим ти знов став, назбирали в лузі трав.
Верть.
Будем ми про тебе дбати, і у всьому помагати.
Ти – найкращий друг для нас, -
Зрозуміли ми це враз.
2-га ведуча.
Бач, щасливий є кінець, Півник – бравий молодець.
Й мишенята – молодці, бо навчилися вони
Підмітати, прибирати, дружбу щиру шанувати.
Вони щасливо живуть: порівно вже ділять труд.
1-ша ведуча. Ви бачите як добре все вийшло! Недарма ж говорять: «Як робиш, то й матимеш».
2-га ведуча.
Ми – українці – велика родина,
Мова і пісня у нас солов’їна,
Квітне в садочках червона калина,
Рідна земля для нас всіх – Україна.
Учні співають пісню «Немає України без калини».
1-ша ведуча. За легендою, ми живемо у райському куточку, який Бог тримав для себе, а подарував козакам в обмін на обіцянку берегти і збагачувати рідний край, дбайливо ставитися до його краси і людей, цінувати мову.
2-га ведуча.  Ми прагнемо дотримувати слова, даного нашими пращурами, дбаємо, щоб вічне українське слово звучало у кожному українському серці.
Учениця.
Велична, щедра і прекрасна мова,
Прозора й чиста, як гірська вода, -
То України диво барвінкове,
Багата мова й вічно молода.
Учень.
Живи, вкраїнське слово,процвітай!
Моє мале сердечко звеселяй!
В кожну сім’ю й оселю завітай,
Де люблять і шанують рідний край.
Учениця.
Щоб пам’ятали нині й назавжди,
Якого роду доньки ми й сини.
Красу своєї мови бережи,
Бо житиме вона – то житимемо й ми!
1-ша ведуча. Любі діти, шановні батьки, гості! Добігає кінця наше свято. Ми було б дуже раді й щасливі, як від сьогоднішнього свята, наші діти залишили у своєму серці хоча б одну краплину любові до рідної мови.
2-га ведуча.
Вивчайте, любіть свою мову!
Як світлу Вітчизну любіть.
Як степів красу калинову,
Як рідного неба блакить.
Учні виконують пісню «Виростеш ти сину!».










ЛІТЕРАТУРА
1.     Даніліна І.В. Класні години. 1-4 класи. – Х.: Вид.група «Основа», 2007.
2.     Досяк І.М. Шкільні свята від вересня до травня. – Х.: Вид.група «Основа», 2005.
3.     Бабаєва Л.П. Предметні тижні з української мови в початковій школі. – Х.: Вид-во «Ранок», 2010.
4.     Букреєва Н.А. Години спілкування. -  Х.: Вид.група «Основа», 2013.
5.     Усі крилаті вислови, прислів’я, приказки, загадки/укладач Н.В.Курганова. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006.

Комментариев нет:

Отправить комментарий